Від Дня проголошення Незалежності України, українські візіонери та світові політичні еліти попереджали владу та народ України про планування росією знищення української державності, та готовність російських еліт здійснити геноцид Української нації у разі, якщо наш народ чинитиме супротив. (читати більше)
Серед таких здравомислячих людей були фундатори «Самостійної України» – київські адвокати (нині - діючі військовослужбовці-ветерани війни з росією) Олександер Башук та Юрій Дідовець. Вони були лідерами та організаторами акції прямої дії 9 березня 2000 року – блокування центрального комітету та «комуністичної партії», створеною та фінансованою імперською москвою, яка в той час виступала головною потугою з відновлення залежності України від російської федерації. Створений в 1999 році гурт «Самостійна Україна» не тільки вперше в новітній історії України вдався до фізичного протистояння структурам кремля з неоколонізації України, але й у своїх програмових «Вимогах з деколонізації України», висунутих до парламенту, уряду, та президента України, чітко вказав на практичні шляхи підготовки українських держави та суспільства до неминучої майбутньої російської агресії.
Після акції 9 березня 2000 року її учасники, зокрема фундатори «Самостійної України» Олександер Башук та Юрій Дідовець, були репресовані: протиправно ув’язнені в Лук’янівській тюрмі Києва, позбавлені права на захист та справедливий суд, відраховані з навчальних закладів та звільнені з роботи. Створення благодійного фонду «Самостійна Україна» стало наслідком безпосереднього зіткнення його засновників з неоавторитарною системою, яку росія намагалася встановити в усіх країнах «СНГ», подекуди успішно - як у випадку лукашенки в Республіці Білорусь.Але водночас, росія зазнала невдачі у випадку України - коли за проросійських маріонеткових режимів Кучми та Януковича, українське суспільство виявилось достатньо зрілим та рішучим у відстоюванні Свободи, аби зламати агресивні плани кремля. «Самостійна Україна» стала інституцією, яка активно сприяла як перемозі Помаранчевої Революції в 2005 році, так і перемозі Євромайдану внаслідок Революції Гідності.
Одразу після початку війни росії проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 року з викрадення та вбивства українського кримського татарина Решата Аметова, та вбивства прапорщика Збройних Сил України Сергія Кокуріна, перед «Самостійною Україною» постало одразу декілька завдань з підтримки жертв російського терору в Україні: надання правової та медичної допомоги потерпілим євромайданівцям; сприяння соціальній адаптації вимушеним переселенцям з тимчасово окупованих росією територій; участь в примусу старої владної проросійської державної структури до очищення та стимулювання люстрації.
Після початку активних бойових дій Збройних Сил України (ЗСУ) та Добровольчих формувань з росією 12 квітня 2014 року, коли російська армія та російські терористи, замасковані під «повстанців» на чолі з офіцерами російських спецслужб, захопили українські Слов’янськ (звільнено ЗСУ 5 липня 2014 року), Краматорськ та Дружківку (звільнені ЗСУ 6 липня 2014 року), перед «Самостійною Україною» постала низка нових завдань, які впродовж війни успішно виконувалися: створення та підтримка громадських оборонних ініціатив; сприяння розвитку української мови та культури, як запобіжників від імперських зазіхань москви; сприяння реформуванню правового забезпечення ЗСУ; підготовка населення Києва до участі в збройному опорі росії при спробі захопити столицю України; створення структур з муніципальної безпеки; пряма допомога ЗСУ та Добробатам в забезпечені амуніцією, засобами захисту та обладнанням оборонного та наступального призначення, озброєнням.
Розуміючи неминучість масштабної війни з росією, обидва фундатори «Самостійної України» Олександер Башук та Юрій Дідовець залишили успішну адвокатську діяльність, та добровільно пішли на військову службу в Збройні Сили України, брали участь в бойових діях, готувалися до відбиття масштабного вторгнення росії, яке зустріли як діючі військовослужбовці. А центральний офіс адвокатського об’єднання «Український адвокат», яке вони разом заснували в 2006 році, спочатку було перетворено на волонтерський штаб, а пізніше на один з опорних пунктів Територіальної оборони Києва «Самостійна Україна», яким він є і на даний момент.
На жаль, очевидна для всіх мислячих людей неминучість російської агресії проти України, як початок стратегічної війни москви проти держав НАТО з метою «повернення росії в кордони 1945-го року включно з відновленням Варшавського блоку», а відтак війни росіян зі всім Вільним Світом, довгий час не виголошувалася прямо та відверто. Навіть такі мудрі та далекоглядні філософи, як, наприклад, Збіґнєв Бжезінський - який передрікав як спробу росії відродити імперію, так і те, що на заваді москви в цих планах стоїть Україна («без України Росія перестає бути імперією» (с) ) були фактично заглушені своїми колегами «путінферштеєрами».
Більше того - значна частина західної еліти, або свідомо почала працювати в інтересах міліарної та економічної підготовки москви до Третьої Світової війни, або була завербована спецслужбами росії - чи у прямому сенсі "куплена" путіним, як, наприклад, Шрьодер чи Кнайссль та інші.
Водночас, серед Лідерів Вільного Світу - особливо серед борців національно-визвольних змагань поневолених москвою народів, ніколи не стихали голоси тих, хто розумів, що залишки російської імперії в кордонах 1991-го року мають бути демонтовані, що поневолені народи російської федерації мають такі ж права на Свободу та самовизначення, як і будь-який народ Світу, і що ключову та вирішальну роль в майбутній війні за Свободу та Прогрес відіграватиме Україна. Квінтесенцією такого розуміння є позиція президента Чеченської Республіки Ічкерія, повторно окупованої росією в 2003-му році Джохара Дудаєва: «росія паде тоді, коли засяє Українське сонце!».
Ціхановська
Сьогодні цю ж думку в різних словах повторюють президент США Джо Байден, прем‘єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, президенти Литва Даля Грибаускайте та Ґітанас Неуседа, президент Польщі Анджей Дуда Мазавєцкій та інші.